Доступ до інформація про прибутки комунальних підприємств не можна обмежувати

Комунальні підприємства створені органом місцевого самоврядування на основі комунального майна та здійснюють свою діяльність від імені територіальної громади, а тому всі прибутки, отримані комунальними підприємствами від своєї діяльності, є також власністю територіальної громади, тобто бюджетними коштами (комунальним майном), а отже, є розпорядниками інформації щодо використання бюджетних коштів.

 

14 березня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу у справі № 815/1216/16 за позовом особи до Комунального підприємства «Малиновський ринок» про визнання бездіяльності у ненаданні інформації неправомірною та зобов’язання надати інформацію на запит щодо загальної кількості та повного переліку працівників КП «Малиновський ринок» із зазначенням їх прізвищ, ім’я, по батькові та займаної посади.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10 березня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із запитом на отримання публічної інформації, зокрема щодо загальної кількості співробітників КП «Малиновський ринок» та надання повного переліку працівників КП «Малиновський ринок» із зазначенням їх прізвищ, ім’я по батькові та займаної посади, включаючи назву структурного підрозділу.

У відповідь на запит КП «Малиновський ринок» надіслано позивачу лист від 17 березня 2016 року № 68, яким відмовлено у надані запитуваної інформації. В мотивування відмови у наданні публічної інформації на запит позивача зазначено, що комунальні підприємства в розумінні статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» є розпорядниками публічної інформації лише у разі їх фінансування з місцевого бюджету, а відповідач не є бюджетною організацією.

Відповідачем у листі від 17 березня 2016 року вказано, що запитувана інформація є службовою та може бути надана лише в порядку частини другої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Постановою окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено. Постановою апеляційного адміністративного суду постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову, якою в позові відмовлено. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач під час надання відповіді на інформаційний запит діяв не у спосіб та з порушенням норм чинного законодавства. Апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, прийшов до висновку про правомірність відмови у наданні запитуваної інформації у зв’язку з тим, що КП «Малиновський ринок» не фінансується з місцевого бюджету та здійснює свою діяльність на принципах господарського розрахунку, власного комерційного ризику та вільного найму працівників.

Правовий висновок Верховного Суду за результатами розгляду зазначеної адміністративної справи полягає в такому.

Верховний Суд в цілому погоджується із висновками суду першої інстанції, а рішення суду апеляційної інстанції вважає помилковим, з урахуванням такого.

З матеріалів справи вбачається, що засновником КП «Малиновський ринок» є Одеська міська рада. Підставою створення КП «Малиновський ринок» є задоволення міських, суспільних потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, торгівельної та іншої господарської діяльності з метою отримання прибутку в порядку передбаченому законодавством.

Аналіз правових норм та обставин справи дає підстави для висновку, що комунальні підприємства створені органом місцевого самоврядування на основі комунального майна та здійснюють свою діяльність від імені територіальної громади, а тому всі прибутки, які отримано комунальними підприємствами від своєї діяльності є також власністю територіальної громади, тобто є бюджетними коштами (комунальним майном).

За таких обставин КП «Малиновський ринок» є розпорядником інформації щодо використання бюджетних коштів, а відповідно до пункту 5 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами.

З огляду на викладене, постанова апеляційного адміністративного суду підлягає скасуванню, постанова окружного адміністративного суду – залишенню в силі, касаційна скарга – задоволенню.

 

Відповідна правова позиція викладена у постанові КАС у складі Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 815/1216/16 (провадження № К/9901/6779/18).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Це також цікаво