Preloader

Голосування суддів (процес голосування) на зборах суддів не є публічною інформацією

Процес голосування суддів на зборах суддів Господарського суду Рівненської області щодо поставлених на порядок денний питань не є публічною інформацією у розумінні Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації», оскільки створюється лише після його завершення та полягає у прийнятті рішень, які відображаються, тобто фіксуються, шляхом оформлення відповідного протоколу. Водночас дії щодо незабезпечення гарантій доступу до засідань не є порушенням законодавства про доступ до публічної інформації, передбаченим статтею 24 цього Закону

 

7 лютого 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу у справі № 817/1432/15 за позовом особи до Господарського суду Рівненської області, Зборів суддів Господарського суду Рівненської області, Голови господарського суду Рівненської області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії.

Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позову відмовлено повністю. Суди виходили з того, що Господарським судом Рівненської області та головою цього суду жодних рішень, дій та бездіяльності по відношенню до позивача в якості суб’єктів владних повноважень не вчинялось, позивачем обрано неналежний спосіб захисту свого порушеного права. Збори суддів цього суду при здійсненні своїх функцій, пов’язаних з реалізацією функцій суддівського самоврядування, не є суб’єктом владних повноважень, а тому не можуть бути відповідачем в адміністративній справі, вимоги про визнання протиправними дій голови суду у фізичному перешкоджанні позивачу бути присутнім на зборах суддів не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, а вимоги про зобов’язання відповідачів утримуватись від порушень прав позивача на доступ до публічної інформації є такими, що спрямовані на майбутнє.

Правовий висновок Верховного Суду за результатами розгляду зазначеної адміністративної справи полягає в такому.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновків, що визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом. Отримувати та/або створювати такий продукт може виключно суб’єкт владних повноважень у процесі здійснення ним своїх владних управлінських функцій. У подальшому володіти цим продуктом може будь-який розпорядник публічної інформації, навіть якщо він не є суб’єктом владних повноважень.

Незалежно від наявності у розпорядника інформації статусу суб’єкта владних повноважень, спори з приводу оскарження його рішень, дій чи бездіяльності є публічно-правовими і на них поширюється юрисдикція адміністративних судів, проте, за обов’язкової умови, що запитувана у нього інформація є публічною у розумінні Закону України № 2939-VI.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судами попередніх інстанцій, що позивача цікавила безпосередньо присутність на зборах суддів Господарського суду Рівненської області із здійсненням письмового, аудіо-, фото- та відеофіксування процесу голосування суддями поставлених на порядок денний питань.

Процес голосування, у даному випадку, не є публічною інформацією у розумінні Закону України № 2939-VI, оскільки остання створюється лише після його завершення та полягає у прийнятті рішень, які відображаються, тобто, фіксуються, шляхом оформлення відповідного протоколу.

Водночас, дії щодо незабезпечення гарантій доступу до засідань не є порушенням законодавства про доступ до публічної інформації, передбаченим статтею 24 цього Закону.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що збори суддів Господарського суду Рівненської області володіли компетенцією вирішувати питання щодо присутності на них журналістів та здійснення відеозйомки, оскільки законодавством закріплена можливість зборів суддів на власний розсуд вирішувати питання щодо запрошення на них представників громадськості та інших осіб, а також наявність у них права приймати рішення з приводу питань, які стосуються як внутрішньої діяльності суду, так і безпосередньо організації і проведення самих зборів.

Крім того, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні вимог, заявлених позивачем до Господарського суду Рівненської області та голови цього суду, оскільки останні жодних рішень, дій та бездіяльності по відношенню до позивача в якості суб’єктів владних повноважень не вчиняли, та про відмову в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дій голови у фізичному перешкоджанні позивачу бути присутнім на зборах суддів, з огляду на неможливість їх розгляду у порядку адміністративного судочинства. Також, суди дійшли правильного висновку, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов’язання відповідачів утримуватись від порушень прав позивача на доступ до публічної інформації, зокрема, не створювати перешкод у доступі до відкритих заходів, які ними проводяться, оскільки вони спрямовані на майбутнє.

 

Відповідна правова позиція викладена у постанові КАС у складі Верховного Суду від 7 лютого 2018 року у справі № 817/1432/15 (провадження № К/9901/1462/18).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Це також цікаво