Preloader

Інформація про особу та умови отримання державного або комунального майна, земельних ділянок, коштів не може бути обмежена

Не підлягає обмеженню в наданні за запитами про публічну інформацію інформація про прізвища, ім’я, по батькові фізичних осіб, умови отримання від органів державної влади і органів місцевого самоврядування у користування або у власність державного або комунального майна, земельних ділянок, коштів, копії відповідних правових актів і договорів, які містять вказану інформацію. Якщо в договорі купівлі-продажу, правовому акті органу влади міститься інша інформація, яка має ознаки конфіденційної, то при наданні копій вказаних документів вона підлягає вилученню у спосіб, який унеможливлює її з’ясування.

 

28 лютого 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу у справі № 806/1726/16 за позовом особи до Прокуратури Житомирської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання надати інформацію.

Окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позову відмовив повністю. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що запитувана позивачем трьох-стороння угода не є публічним документом в розумінні положень статті 1 Закону України № 2939-VІ, оскільки має цивільно-правову природу та не містить інформацію, що була отримана або створена у процесі виконання прокуратурою області своїх повноважень, визначених законом, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Правовий висновок Верховного Суду за результатами розгляду зазначеної адміністративної справи полягає в такому.

Колегія суддів Верховного Суду не може погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій, та зазначає наступне.

На підставі аналізу норм права Верховний Суд дійшов висновку про те, що не підлягає обмеженню в наданні за запитами про публічну інформацію інформація про прізвища, ім’я, по батькові фізичних осіб, умови отримання від органів державної влади і органів місцевого самоврядування у користування або у власність державного або комунального майна, земельних ділянок, коштів, копії відповідних правових актів й договорів, які містять вказану інформацію. Якщо у договорі купівлі-продажу, правовому акті органу влади міститься інша інформація, яка має ознаки конфіденційної, то при наданні копій вказаних документів вона підлягає вилученню у спосіб, який унеможливлює її з’ясування.

У справі, яка розглядається, суд установив, що позивач звернувся до відповідача з інформаційним запитом відповідно до Закону України № 2939-VI, в якому просив надати трьох-сторонню угоду про спільну діяльність щодо умов здійснення забудови земельної ділянки, кадастровий номер – 1810136300:11:010:0014, укладену згідно з пунктом 2 рішення восьмої сесії сьомого скликання Житомирської міської ради № 224 «Про надання права користування земельними ділянками юридичним особам державної та комунальної форм власності» від 19 травня 2016 року, тобто інформацію про розпорядження органом місцевого самоврядування об’єктами комунальної власності, прозоре використання яких становить суспільний інтерес. При цьому позивач не наполягав на наданні у запитуваних копіях документів персональних даних щодо юридичних осіб, які набули права користування на зазначені об’єкти.

Постановляючи рішення, суди попередніх інстанцій не врахували, що відповідно до частини п’ятої статті 6 Закону України № 2939-VІ не може бути обмежено доступ не лише до прізвищ, імен, по батькові фізичних осіб та найменувань юридичних осіб, які отримали у власність чи користування комунальне майно, а й до копій відповідних документів. Обмеженню доступу, за приписами частини сьомої статті 6 цього Закону, підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Ураховуючи наведене, окружний адміністративний суд не правильно застосував норми статті 6 Закону України № 2939-VІ у взаємозв’язку з іншими положеннями законодавства, які регулюють питання надання інформації за запитами про володіння, користування та розпорядження державним і комунальним майном й іншою власністю суб’єктами владних повноважень, копій відповідних документів.

Апеляційний адміністративний суд, який переглядав постанову суду першої інстанції, зазначені обставини також не врахував та залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи викладене, судами першої та апеляційної інстанцій не з’ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення, що є порушенням статей 9, 242, 308 КАС України.

При встановленні наведених фактів судами першої та апеляційної інстанцій порушені норми процесуального права, які призвели до прийняття необґрунтованого судового рішення і не можуть бути перевірені та усунуті судом касаційної інстанції.

За таких обставин суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, а касаційна скарга – задоволенню.

 

Відповідна правова позиція викладена у постанові КАС у складі Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі № 806/1726/16 (провадження № К/9901/3793/18).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Це також цікаво