Preloader

Інформація щодо вчинення злочину третьою особою

Відомості, які містять оперативні дані правоохоронних органів про злочини та причетних до їх вчинення осіб, за визначенням категорії «службової інформації», яке встановлене статтею 9 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації», не можуть належати до службової інформації, а відомості про особу, щодо якої внесено запис до бази даних Єдиного реєстру досудових розслідувань, за якою статтею, яким правоохоронним органом та за повідомленням якої особи, що запитувались позивачем, не відповідають сукупності вимог, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», для обмеження доступу до цієї інформації.

31 липня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу у справі № 804/7312/15 за позовом особи до начальника відділу з питань доступу до публічної інформації Генеральної прокуратури України про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов’язання вчинити певні дії.

Позивач – ОСОБА_4 звернулася до Генеральної прокуратури України з запитом на отримання інформації на підставі Конституції України, Закону України «Про інформацію», Закону України «Про доступ до публічної інформації» та просила надати публічну інформацію, яка знаходиться в розпорядженні Генеральної прокуратури України, що є держателем Єдиного реєстру досудових розслідувань, про наявність кримінальних проваджень, зареєстрованих щодо обвинуваченої або підозрюваної ОСОБА_4: за якою датою та якими правоохоронними органами внесено до ЄРДР; за якою статтею; прізвище, ім’я та по батькові потерпілих або юридичної особи; кримінальних проваджень, зареєстрованих щодо потерпілої або заявником ОСОБА_4: за якою датою та якими правоохоронними органами внесено до ЄРДР; за якою статтею; прізвище, ім’я та по батькові підозрюваних або юридичної особи.

Начальником відділу з питань доступу до публічної інформації Генеральної прокуратури України на запит позивача надано відповідь про те, що дія Закону України № 2939-VI не поширюється на відносини у сфері звернення громадян, що регулюються Кримінальним процесуальним кодексом України. Відомості, які зберігаються на матеріальних носіях інформаційної бази даних ЄРДР, згідно Переліку відомостей, що становлять службову інформацію та можуть міститися в документах органів прокуратури України, і Переліку документів, у яких міститься службова інформація, затверджених наказом Генерального прокурора України від 30 грудня 2014 року за № 158, становлять службову інформацію, яка відповідно до статті 6 Закону України № 2939-VI є інформацією з обмеженим доступом.

Постановою окружного адміністративного суду в задоволенні позову відмовлено. Постановою апеляційного адміністративного суду постанову суду першої інстанції скасовано, прийнято нову про задоволення позову частково, зокрема, визнано протиправними дії начальника відділу з питань доступу до публічної інформації Генеральної прокуратури України щодо ненадання відповіді на запит відповідно до Закону України № 2939-VI; зобов’язано його розглянути запит та надати відповідь відповідно до вказаного Закону. В іншій частині позову відмовлено з огляду на необґрунтованість позовних вимог.

Правовий висновок Верховного Суду за результатами розгляду зазначеної адміністративної справи полягає в такому.

Колегія суддів зазначає про правильність висновку суду апеляційної інстанції про необхідність застосовування у спірних правовідносинах правового акту, який має вищу юридичну силу, а саме: положень Закону України № 2939-VI.

Таким чином, відомості, які містять оперативні дані правоохоронних органів про злочини та причетних до їх вчинення осіб, за визначенням категорії «службової інформації», яке встановлене статтею 9 Закону України № 2939-VI, не можуть належати до службової інформації, а відомості про особу щодо якої внесено запис до бази даних Єдиного реєстру досудових розслідувань, за якою статтею, яким правоохоронним органом та за повідомленням якої особи, що запитувались позивачем, не відповідають сукупності вимог, визначених частиною другою статті 6 Закону України № 2939-VI, для обмеження доступу до даної інформації.

Крім цього, запитувана позивачем інформація не використовується в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя, а розголошення інформації не може завдати істотної шкоди цим інтересам, а шкода від оприлюднення такої інформації не переважає суспільний інтерес в її отриманні. Поряд з цим, витяг з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, який формується держателем – Генеральною прокуратурою України, не містить інформації, зібраної в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни чи інформації, що міститься в документах суб’єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації.

З огляду на наведене, касаційна скарга Генеральної прокуратури України підлягає залишенню без задоволення, а постанова апеляційного адміністративного суду – без змін.

Детальніше з текстом постанови КАС у складі Верховного Суду від 31 липня 2018 року у справі № 804/7312/15 (провадження № К/9901/1166/18).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Це також цікаво