Preloader

Надання на запит копії документів у сканованому вигляді

У разі, якщо переведення в електронну форму (сканування) не є технічно неможливим та не покладає на розпорядника надмірний тягар, враховуючи ресурсні можливості, вимога щодо надання копії документів у сканованій формі повинна бути задоволена.

 

31 січня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу у справі № 820/4258/17 за позовом особи до Головного територіального управління юстиції у Харківській області

(далі – ГТУЮ) про визнання незаконними дій щодо часткової відмови у задоволенні запиту на отримання публічної інформації та зобов’язання надати доступ до публічної інформації на запит, а саме: надіслати на електронну адресу позивача копії наказів ГТУЮ за період з 1 січня 2016 року по день надання відповіді на цей запит.

Окружний адміністративний суд позов задовольнив частково, зокрема: визнав незаконними дії ГТУЮ щодо часткової відмови у задоволенні запиту на отримання публічної інформації та зобов’язав ГТУЮ надати позивачеві право робити виписки, фотографувати, копіювати, сканувати, записувати на будь-які носії інформації тощо, накази у спеціально визначеному місці за місцем їх зберігання у ГТУЮ. Апеляційний адміністративний суд в цій частині залишив без змін постанову суду першої інстанції.

Правовий висновок Верховного Суду за результатами розгляду зазначеної адміністративної справи полягає в такому.

Встановлений статтею 22 Закону України № 2939-VI перелік підстав для відмови у задоволенні запиту на інформацію є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Натомість у листі від 7 серпня 2017 року ГТУЮ у Харківській області в порушення частини четвертої статті 22 Закону України № 2939-VI не навело установлених у цій статті підстав для відмови у задоволенні запиту на інформацію, що свідчить про очевидну необґрунтованість відмови та, відповідно, її протиправність.

Правильними є й висновки судів про помилковість доводів відповідача про те, що відповідь на інформаційний запит позивача передбачає створення нової інформації, оскільки в даному випадку йдеться про переведення вже існуючої у відповідача інформації в електронний вигляд, тобто надання інформації, яка вже існує та розпорядником якої є відповідач.

Аналіз частини другої статті 34 Конституції України та частини другої статті 7 Закону України № 2657-XII свідчить, що особа має право вибирати на власний розсуд форму копій документів, які вона запитує, а саме: паперову чи електронну. У разі, якщо переведення в електронну форму (сканування) не є технічно неможливим та не покладає на розпорядника надмірний тягар, враховуючи ресурсні можливості, вимога щодо надання копії документів у сканованій формі повинна бути задоволена.

Аналіз установлених судами обставин справи та доводів відповідача не дають підстав для висновку про відсутність у ГТУЮ у Харківській області технічної чи ресурсної можливості переведення в електронну форму запитуваних позивачем документів, а так само про те, що таке переведення та надсилання на електронну пошту позивача покладе на відповідача надмірний тягар.

Отже, відповідач був зобов’язаний задовольнити вказаний запит позивача і надати скановані копії запитуваних документів, а суди, допустивши неправильне тлумачення закону та частково задовольняючи позов, обрали неправильний спосіб захисту порушеного права позивача на інформацію та помилково поклали на ГТУЮ у Харківській області обов’язок надати позивачу право робити виписки, фотографувати, копіювати, сканувати, записувати на будь-які носії інформації тощо запитувані ним накази.

 

Відповідна правова позиція викладена у постанові КАС у складі Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 820/4258/17 (провадження №№ К/9901/295/18, К/9901/1717/18).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Це також цікаво