Несплата, навіть частини, орендної плати у відробітковій та натуральній формі є підставою для розірвання договору

Систематична несплата частини орендної плати у відробітковій (оранка, культивація земельної ділянки) та натуральній (постачання соломи до садиби орендодавця) формі є істотним порушенням умов договору оренди землі та є підставою для його розірвання

01 липня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) «Агро-Віта 2000», в якому позивачка просила розірвати договір оренди землі, укладений між нею і ТОВ «Агро-Віта 2000».

Суди встановили, що згідно з державним актом на право приватної власності на землю позивачці належить земельна ділянка площею 5,700 га. 12 березня 2012 року між нею (орендодавцем) та ТОВ «Агро-Віта 2000» (орендарем) укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець передала належну їй земельну ділянку в оренду ТОВ «Агро-Віта 2000» строком на сім років.

Позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що орендар у період з 2013 до 2015 року нарахування виплат за оренду земельної ділянки проводив з порушенням умов договору оренди, оскільки пунктом 6 цього договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексації, а цього не врахував відповідач. Також орендар не виконував взятих зобов’язань щодо безкоштовного постачання однієї тонни соломи до садиби орендодавця, надання послуг з обробітку присадибної ділянки орендодавця до 0,40 га (оранка та культивація). Невиконання відповідачем свого обов’язку щодо постачання соломи та обробітку присадибної ділянки (оранки, культивації) створило несприятливі умови для неї, а саме вона була вимушена нести додаткові витрати на обробіток землі та придбання соломи. Вказані факти вона розцінювала, як систематичну несплату відповідачем орендної плати.

Рішенням міськрайонного суду позов задоволено, розірвано договір оренди землі від 12 березня 2012 року.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що підставою для розірвання договору є систематична несплата відповідачем орендної плати, визначеної договором у формі оранки та культивації присадибної ділянки орендодавця та постачання однієї тонни соломи до садиби орендодавця.

Постановою апеляційного суду рішення міськрайонного суду скасовано, у задоволенні позову відмовлено у зв’язку з тим, що культивація присадибної ділянки орендодавця не входить ні до однієї з форм орендної плати, передбачених договором, а є додатковою безкоштовною послугою, яка не має грошової оцінки, за яку договором у разі ненадання передбачено грошову компенсацію.

За результатами розгляду Верховний Суд прийняв постанову, в якій зазначив таке.

Частинами першою і другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Встановивши неналежне виконання умов договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 і ТОВ «Агро-Віта 2000», суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про задоволення позову. Суд встановив, що ТОВ «Агро-Віта 2000» не здійснювало оранки і культивації присадибної ділянки та постачання однієї тонни соломи до садиби орендодавця, орендар цей факт не заперечував та зазначав, що це не є обов’язковим. Проте пунктом 5 договору оренди земельної ділянки визначено, що основними складовими орендної плати за договором є: орендна плата у грошовій формі – 4,00 % грошової оцінки землі, безкоштовне постачання однієї тонни соломи до садиби орендодавця, оранка та культивація присадибної ділянки орендодавця до 0,40 га.

Порушенням умов цього договору було те, що орендар здійснював орендну плату лише у грошовій формі, а орендну плату в частині оранки та/або культивації присадибної ділянки позивачки й постачання однієї тонни соломи до її садиби не здійснював. Це свідчить про систематичну несплату в цій частині орендної плати, визначеної договором. Тому відмова відповідача надавати послуги оранки, культивації земельної ділянки та постачання соломи є істотною обставиною для розірвання договору або укладення його на інших мовах.

Постановою Верховного Суду від 01 липня 2020 року постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2018 року скасовано й залишено в силі рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2017 року.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі № 183/3653/16

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Це також цікаво