Об’єкт незавершеного будівництва є предметом поділу при розлученні

Об’єкт незавершеного будівництва, зведений за час шлюбу, може бути визнаний об’єктом права спільної сумісної власності подружжя із визначенням часток.

28 жовтня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя.

Суди встановили, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з вересня 1985 року до червня 2015 року. Під час шлюбу відповідачу рішенням міської ради виділено земельну ділянку під індивідуальне будівництво та видано акт на право приватної власності на землю.

В липні 2007 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю надала відповідачу дозвіл на виконання будівельних робіт із будівництва індивідуального житлового будинку, дата закінчення будівництва – липень 2010 року.

З технічного паспорта на спірний житловий будинок встановлено, що будівництво будинку з мансардою, банею та господарськими спорудами закінчено в грудні 2009 року.

Також встановлено, що незавершений будівництвом житловий будинок збудований сторонами під час шлюбу та за спільні кошти і внаслідок спільної праці, позивач проживала в ньому з моменту зведення в 2009 році до весни 2014 року.

Позивач надала докази на підтвердження того, що вона брала участь у будівництві та облаштуванні будинку, зокрема, наявні квитанції на її ім’я про придбання будівельних матеріалів.

Рішенням міськрайонного суду в задоволенні позову відмовлено, оскільки будинок побудовано відповідачем самостійно для дочки на її кошти, а позивач не довела, що спірне майно є спільною сумісною власністю подружжя. Також суд послався на те, що будинок не зданий в експлуатацію, право власності на нього не зареєстровано.

Рішенням апеляційного суду рішення міськрайонного суду скасовано та ухвалено нове про задоволення позову. Визнано незавершене будівництво житлового будинку разом із господарськими спорудами об’єктом спільної сумісної власності подружжя.

​Касаційний цивільний суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

За змістом частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), прийняття його до експлуатації та державної реєстрації права власності на нього.

​Системне тлумачення категорій «об’єкт нерухомого майна» (частина перша статті 181, пункт 6 частини першої статті 346, статей 350 та 351 ЦК України )

та «об’єкт незавершеного будівництва» (стаття 331 ЦК України) дає підстави для висновку, що об’єкт незавершеного будівництва є нерухомою річчю особливого роду, фізичне створення якої розпочате, але не завершене, що допускає встановлення щодо неї суб’єктивних майнових, а також зобов’язальних прав у випадках та порядку, визначених цивільним законодавством.

Новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком за своїм юридичним статусом, об’єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов’язки, тому такий об’єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними.

За позовом дружини, членів сім’ї забудовника, які спільно будували будинок, а також спадкоємців суд має право здійснити поділ об’єкта незавершеного будівництва, якщо, враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами.

Наведене дає підстави для висновку, що об’єкт незавершеного будівництва, зведений за час шлюбу, за визначених законом умов може бути визнаний об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. При цьому суд може визнати право на частину об’єкта незавершеного будівництва за кожною зі сторін.

Отже, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для визнання спірного майна, об’єкта незавершеного будівництва, об’єктом спільної сумісної власності подружжя.

Постановою Верховного Суду від 28 жовтня 2019 року рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 27 лютого 2017 року залишено без змін.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2019 року у справі № 308/2695/16-ц, від 03 грудня 2018 року у справі № 525/511/16-цвід 20 лютого 2020 року у справі № 496/6067/15-ц та Верховного Суду України від 15 травня 2013 року у справі № 6-37цс13від 18 листопада 2015 року у справі № 6-388цс15від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2710цс15від 07 вересня 2016 року у справі № 6-47цс16

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Це також цікаво