Огляд судової практики Верховного Суду щодо вирішення спорів, що виникають з забезпечення виконання зобов’язання шляхом притримання чи завдатку

1. Чи пов’язується виникнення права на притримання майна з необхідністю укладення між кредитором та боржником правочину в письмовій формі?

 

Положення параграфу 7 глави 49 ЦК України, які регулюють такий спосіб забезпечення виконання зобов’язань як притримання, не передбачають обов’язку для кредитора та божника укладати у письмовій формі правочин про притримання майна.

Натомість норми статей 594 та 595 ЦК України надають кредитору, який правомірно володіє річчю, право на її притримання до виконання боржником зобов’язання та покладають на кредитора обов’язок негайного повідомлення боржника про притримання такої речі.

 

Відповідна правова позиція викладена у постанові КГС ВС від 29.03.2018 у справі № 915/214/17

 

2. Чи підлягає поверненню власнику майно після заявлення вимоги про його повернення, навіть за умови наявності боргу за його виготовлення, якщо кредитор не повідомив боржника про його притримання?

 

На підставі статті 594 ЦК України кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов’язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов’язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов’язання.

Частиною першою статті 595 ЦК України унормовано, що кредитор, який притримує річ у себе, зобов’язаний негайно повідомити про це боржника.

Отже, у разі неповідомлення боржника про притримання майна кредитор зобов’язаний його повернути після заявлення такої вимоги, навіть за умови наявності боргу за його виготовлення.

 

Відповідна правова позиція викладена у постанові КГС ВС від 04.07.2018 у справі № 926/2275/17

 

3. Чи можуть вважатися доказами належного повідомлення сторони про притримання результату роботи у разі невиконання у строк іншою стороною зобов’язання щодо оплати ремонтних робіт за договором підряду листи, в яких не зазначено, яке саме обладнання притримано, та які не містять доказів наявності простроченої заборгованості?

 

Відповідно до статті 856 ЦК України, якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв’язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника.

Загальний правовий зміст такого способу забезпечення зобов’язань визначається статтями 594―597 ЦК України.

Загальний цивільно-правовий зміст права підрядника на притримання має такі суттєві ознаки:

  • підрядник повинен правомірно володіти майном замовника;

  • замовником порушено строки виконання своїх зобов’язань за договором підряду; – підрядник повинен повідомити замовника про притримання певних речей чи майна.

За приписами статті 595 ЦК України кредитор, який притримує річ у себе, зобов’язаний негайно повідомити про це боржника.

Отже, листи, що не містять доказів простроченої заборгованості щодо оплати ремонтних робіт за договором підряду та в яких не конкретизовано, яке саме відремонтоване обладнання притримане, не можуть вважатися доказами належного повідомлення про притримання результатів роботи.

 

Відповідна правова позиція викладена у постанові КГС ВС від 02.04.2019 у справі № 904/2187/18

 

4. Чи підлягає поверненню завдаток у разі неналежного виконання підрядником господарського зобов’язання, якщо умовами цього договору передбачено повернення завдатку після виконання підрядником умов договору та повної сплати штрафних санкцій?

 

Частиною першою статті 546 ЦК України визначено, що завдаток є одним із видів забезпечення виконання зобов’язання.

Згідно з частиною першою статті 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання.

Основною умовою повернення завдатку є виконання підрядником умов договору в повному обсязі.

За змістом положень статей 626―628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, якщо умовами договору передбачено, що підставою повернення завдатку є, зокрема, не лише виконання підрядником зобов’язань за договором у повному обсязі, а й повна сплата штрафних санкцій, то у разі прострочення виконання зобов’язання та несплати штрафних санкцій замовник не зобов’язаний повернути підряднику забезпечення виконання договору у вигляді завдатку.

 

Відповідна правова позиція викладена у постанові КГС ВС від 13.05.2019 у справі № 910/5677/18

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Це також цікаво