Право особи на доступ до публічної інформації включає в себе не тільки право на отримання відповідної інформації, а й право на своєчасність її отримання

Право особи на доступ до публічної інформації включає в себе не тільки право на отримання відповідної інформації, а й право на своєчасність її отримання

 

19 березня 2019 року Велика Палата Верховного Суду розглянула апеляційну скаргу у справі № 800/369/17 за позовом особи до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання повного доступу до інформації згідно з запитом та недотримання встановленого законом п’ятиденного строку надання інформації на запит; зобов’язання відповідача надати у повному обсязі доступ до інформації згідно з запитом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог особи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду керувався тим, що обов’язковою умовою надання захисту судом є наявність відповідного порушення суб’єктом владних повноважень прав, свобод та інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати), зазвичай, індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Тобто гарантоване статтею 55 Конституції України і конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджуване порушення було обґрунтованим.

Суд першої інстанції зазначив, що в цьому випадку мало місце надання відповідачем відповіді позивачу на запит до моменту його звернення до суду з позовом. Отже, негативні наслідки допущених відповідачем як розпорядником інформації порушень були усунуті шляхом надання відповіді на запит позивача і оскарження несвоєчасності надання відповідачем інформації не є обов’язковою передумовою для звернення позивача до суду з позовом про відшкодування завданої йому шкоди або про притягнення винних осіб до відповідальності та може бути реалізоване незалежно від прийняття судом рішення про визнання бездіяльності відповідача протиправною. Оскільки наявність у позивача обґрунтованого інтересу в оскарженні до суду несвоєчасного надання інформації відповідачем не знайшла свого підтвердження, то підстав для задоволення позовних вимог у цій частині немає.

Правовий висновок Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду зазначеної адміністративної справи полягає в такому.

Велика Палата Верховного Суду вважає помилковими висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду з огляду на таке.

Право особи на доступ до публічної інформації включає в себе не тільки право на отримання відповідної інформації, а й право на своєчасність її отримання.

В силу приписів пункту 5 частини другої статті 23 Закону № 2939-VI позивач як запитувач інформації, попри фактичне надання відповіді на запит відповідачем, має право на оскарження несвоєчасного надання інформації, і, звертаючись до суду із цим позовом, особа вважала порушеними свої права внаслідок недотримання встановленого законом строку надання інформації на запит.

Із цього слідує, що висновок суду першої інстанції про відсутність у позивача обґрунтованого інтересу в оскарженні до суду несвоєчасного надання інформації відповідачем є помилковим.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскільки ВККС самостійно виправила оскаржуване порушення шляхом надання позивачу запитуваної інформації, проте, не надавши відповідь на запит у встановлений Законом України № 2939-VI п’ятиденний строк, допустила протиправну бездіяльність, то захистити порушене право особи на своєчасне отримання інформації можливо лише шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача.

Ураховуючи те, що при розгляді цієї справи судом порушено норми матеріального права, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про скасування оскаржуваного рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року з ухваленням нового рішення – про задоволення вимог позивача.

Отже, визнано протиправною бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо недотримання встановленого законом п’ятиденного строку надання особі інформації на запит.

 

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 березня 2019 року у справі № 800/369/17 (провадження № 11-1471заі18).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Це також цікаво