Питання поділу банківського вкладу при розлученні

Грошові кошти банківського вкладу є спільною сумісною власністю подружжя і підлягають поділу між ними в рівних частках.

20 червня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання грошових коштів у розмірі 36 614,23 дол. США спільним сумісним майном та виділити позивачу у власність частину цих коштів, стягнувши з відповідача на користь позивача 18 307,11 дол. США.

Суди встановили, що сторони з березня 1989 року до листопада 2012 року перебували в зареєстрованому шлюбі.

Відповідач у період 2009 – 2012 років уклав договори банківських вкладів в банківських установах на загальну суму заощаджень 36 614,23 дол США, які в подальшому особисто зняв з рахунка та використав для власних потреб.

Рішенням апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано в частині виділення у власність позивачу половини від повної суми коштів з ухваленням у цій частині нового рішення, яким стягнуто з відповідача на користь позивача суми в гривневому еквіваленті.

З таким рішенням суду апеляційної інстанції Верховний Суд не погодився з огляду на таке.

Грошові кошти, які були внесені за час зареєстрованого шлюбу та обліковувалися на розрахунковому рахунку, є спільним майном подружжя, а тому підлягають поділу.

Законом України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що вклад (депозит) – це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до пункту 10.20. Постанови НБУ від 12 листопада 2003 року № 492 «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» з вкладного (депозитного) рахунка фізичної особи – резидента в іноземній валюті за розпорядженням вкладника або за його дорученням кошти повертаються шляхом виплати готівкою; перерахування на власний поточний або власний вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті.

Оскільки відповідач не довів факту повернення йому вкладу саме в національній валюті України, тобто в гривні, а не в доларах США, і такі доводи спростовані умовами договору банківського вкладу та випискою з нього, на користь позивача підлягає стягненню 1/2 частина вказаних коштів у розмірі 18 307,11 дол. США.

Постановою Верховного Суду від 20 червня 2018 року рішення Апеляційного суду м. Києва від 28 лютого 2017 року скасовано, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 травня 2016 року залишено в силі.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 756/14404 (провадження № 61-24789св18)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Це також цікаво