Самочинна прибудова не є об’єктом поділу при розлученні

Самочинна прибудова, яка здійснена подружжям під час шлюбу, не може бути об’єктом права їх спільної сумісної власності та не підлягає поділу між ними.

24 липня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Суди встановили, що з 1997 року сторони у справі перебували у фактичних шлюбних відносинах, а з червня 2006 до грудня 2012 року – у зареєстрованому шлюбі.

На підставі договору дарування із серпня 1970 року відповідачу на праві власності належить 40/100 частин житлового будинку. Згодом подружжя здійснило до вказаного будинку прибудову.

Рішенням районного суду, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду, у задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив із того, що прибудова до належного відповідачу житлового будинку є самочинною, а тому не є об’єктом права власності, при цьому позивач не довів на підставі належних та допустимих доказів джерело і час придбання спірного майна, його вартість та наявність на час розірвання шлюбу та розгляду справи.

З таким висновком судів попередніх інстанцій Верховний Суд погодився з огляду на таке.

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69 – 72 СК України та статтею 372 ЦК України.

До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (частина четверта статті 65 СК України).

Відповідно до статті 376 ЦК України самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проєкту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Згідно з частиною першою статті 62 СК України, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно в разі спору може бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Отже, майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.

За час шлюбу сторони у справі здійснили прибудову до житлового будинку, яка є самочинним будівництвом, тому не може бути об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Постановою Верховного Суду від 28 жовтня 2019 року рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 04 квітня 2017 року залишено без змін.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 646/12964/14-ц та від 15 квітня 2020 року у справі № 307/3957/14-ц

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Це також цікаво