Preloader

Стягнення у гр. не плутати з грн.

Ви думаєте стягувати матеріальну і моральну шкоду можна тільки в грошовому еквіваленті, гривнях? А ні. Соломнянський районний суд м. Києва може стягувати і в “ГР”, напевно в грамах…

 

Провадження № 2/760/2689/18

В справі № 760/7030/17-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2018 року Солом’янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого – судді – Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря – Гак Г.М.

позивача – ОСОБА_1

представника позивача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача 23 739, 43 гр. матеріальної шкоди, завданої йому пошкодженням транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце з вини відповідача, та 2 000,00 гр. в відшкодування моральної шкоди.

Посилається в позові на те, що 12 жовтня 2016 року на перехресті вулиць Кіквідзе та Саперно – Слобідської у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1, що належить йому на праві власності та під його керуванням, та автомобіля марки «BMW 5250», д.н.з. НОМЕР_2, належного відповідачу.

Оскільки відповідач на місці ДТП визнав свою вину, вони обидва мали діючі страхові поліси цивільно-правової відповідальності, травмованих при дорожньо-транспортній пригоді не було, вони дійшли згоди про оскладання європотоколу, в якому були зафіксовані обставини ДТП.

Згідно з Полісом №АЕ/9373079 терміном дії з 27 серпня 2016 року по 26 серпня 2017 року цивільно – правова відповідальність відповідача, як власника наземного транспортного засобу, була застрахована а ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», з визначеним розміром страхового відшкодування за шкоду, завдану майну, в розмірі 50 000, 00 гр. та франшизою – 1 000, 00 гр.

Відповідно до Звіту №221-16 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 від 02 листопада 2016 року, вартість відновлювального ремонту його автомобіля становить 35 591, 79 гр., а вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу – 13 434, 99 гр.

11 листопада 2016 року він звернувся до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування, де окремо зазначив, що франшизу в розмірі 1 000, 00 гр. він отримав від відповідача.

15 лютого 2017 року страховиком ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» було прийнято рішення про виплату йому страхового відшкодування в розмірі 10 852, 36 гр.

Дана сума була виплачена йому 02 березня 2017 року, тобто не відшкодованою є сума 23 739, 43 гр., яка повинна бути стягнута з відповідача.

Крім того, зазначає, що внаслідок неправомірних дій відповідача він зазнав моральних страждань. Його автомобіль не відновлений до цього часу, він знаходиться в стані постійного стресу в зв»язку з відмовою відповідача відшкодувати суму завданих збитків.

Виходячи з цього, відмови відповідача добровільно відшкодувати завдану йому шкоду, просить задовольнити позов.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував.

Не заперечуючи обставин дорожньо-транспортної пригоди, в той же час посилався на те, що його вина у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди у встановленому законом порядку не доведена, а він, з точки зору ст.62 Конституції України, не зобов»язаний доводити свою невинуватість.

Крім того, вважає, що завдані позивачу збитки відшкодовані в повному обсязі страховою компанією, а тому просив у позові відмовити.

В подальшому, після надання пояснень у справі, відповідач у судове засідання не з»явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином. Про причину неявки суд до відома не поставив.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що сторонами в справі надані пояснення та заперечення, підстави, визначені законом для відкладення розгляду справи та оголошення в ній перерви відсутні, суд вважає за можливе розглядати справу в відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, що 12 жовтня 2016 року на перехресті вулиць Кіквідзе-Саперно-Слобідської в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням позивача, який належить йому на праві власності, та автомобіля марки «BMW 5250», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням відповідача.

Відповідач на місці ДТП свою вину визнав, сторони мали діючі страхові поліси цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, травмованих при дорожньо-транспортній пригоді не було, в зв»язку з чим працівники патрульної поліції на місце ДТП сторонами не викликалися, і на місці ДТП ними було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

В даному повідомленні відповідач визнав свою вину в дорожньо-транспортній пригоді, що засвідчив своїм підписом.

Даних обставин сторони в судовому засіданні не заперечували.

Встановлено також, що цивільно – правова відповідальність відповідача була забезпечена у ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» згідно з Полісом №АЕ/9373079, строком дії з 27 серпня 2016 року 26 серпня 2017 року з встановленим лімітом відповідальності у розмірі 50 000, 00 гр. та франшизою в розмірі 1 000, 00 гр.

/ а.с. 11; 16 /

11 листопада 2016 року позивач звернувся до ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» з заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок ДТП, та зазначив, що обумовлену Полісом франшизу в розмірі 1 000, 00 гр. він отримав від відповідача.

Дані обставини, а саме виплату позивачу франшизи на місці ДТП відповідач у судовому засіданні не спростовував.

Листом від 15 лютого 2017 року за вих. №964 страхова компанія повідомила позивача про прийняте рішення та виплату страхового відшкодування в розмірі 10 852, 36 гр., а також додатково повідомлено, що при виплаті страхового відшкодування з вартості запасних частин утримано суму ПДВ.

Зазначена сума страхового відшкодування була перерахована позивачу 15 лютого 2017 року, що підтверджується випискою з особового рахунку позивача у ПАТ «ПриватБанк».

/ а.с. 18; 44 – 45 /

Зі Звіту №221-16 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 від 02 листопада 2016 року, складеного ФОП ОСОБА_5 на замовлення позивача, вбачається, що вартість матеріального збитку, завданого позивачу пошкодженням транспортного засобу, становить 13 434, 99 гр., а вартість відновлювального ремонту – 35 591, 79 гр.

/ а.с. 19 – 43 /

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров’ю, майну третьої особи.

В ст.29 Закону зазначено, що у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як визначено у ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

Відповідно до ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Позивач у судовому засіданні зазначив, і це підтверджується рахунком офіційного дилера автомобілів марки «Volkswagen» – ТОВ »Алтант-М Лепсе» № 2310222539-1 від 20 жовтня 2016 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача буде складати 33 992, 84 гр. без ПДВ.

/ а.с. 46 /

Позивач у судовому засіданні зазначив, що до цього часу його автомобіль не відновлений в зв»язку з відсутністю коштів та відмовою відповідача від відшкодування завданих збитків.

Таким чином, враховуючи вимоги ст.ст.998, 22 ЦК України, виплату страхового відшкодування в розмірі 10 852, 36 гр., а також витрати, які позивач має понести для відновлення пошкодженого автомобіля, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 23 140, 48 гр. в відшкодування матеріальної шкоди / 33 992, 84 – 10 852, 36 = 23 140, 48гр/.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Частиною 3 ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою ст. 1167 ЦК України.

В пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової)шкоди» роз»яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з п.5 даної постанови Пленуму обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Виходячи з викладеного вище, обставин порушення прав позивача, виходячи з засад розумності та справедливості, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на його користь 2 000,00 гр. в відшкодування моральної шкоди.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача в судовому засіданні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2,3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В п.27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції ” роз»яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ»я сторін та враховуючи обов»язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Так, європротокол – спеціальний бланк повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди, який заповнюється водіями-учасниками ДТП на місці аварії, потім надається страховику та стає підставою для виплати страхового відшкодування потерпілим. Європротокол може заповнюватися як в паперовому вигляді, на спеціальному бланку, так і в електронній формі, з використанням системи «Електронний Європротокол».

Таким чином, європротокол – це спрощена форма оформлення ДТП його учасниками без виклику патрульної поліції.

Судом встановлено, та не заперечувалось сторонами, що останні погодили між собою зазначену обставину, патрульну поліцію не викликали, самостійно заповнили бланк европротоколу.

Крім того, в європротоколі відповідач власноручно зазначив про свою вину у вчиненні ДТП.

Таким чином, небажання відповідача нести відповідальність за свої дії не є підставою для прийняття поданих ними заперечень до уваги.

Згідно з ч.ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з цього, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 640, 00 гр. судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 14, 15, 16, 23, 1166, 1167, 1172, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, ст. 4, 5, 12, 13, 76 – 82, 110, 133, 141, 259, 263 – 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 23 140, 48 гр. в відшкодування матеріальної шкоди, 2 000, 00 гр. моральної шкоди та 640, 00 гр. судового збору.

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26 квітня 2018 року.

Суддя Л .А. Шереметьєва

 

reyestr.court.gov.ua/Review/73656716

 

До речі, Апеляційний суд міста Києва, переглянувши означене рішення, залишив його без змін (reyestr.court.gov.ua/Review/76077192). Напевно таким можна стягувати у грамах?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Це також цікаво