У разі розірвання договору про поділ майна подружжя застосовуються загальні підстави розірвання договору

Сімейне законодавство не передбачає підстав розірвання договору про поділ майна подружжя, а отже, у разі розірвання такого договору застосовуються загальні підстави розірвання договору, зокрема й істотне порушення договору.

07 квітня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору про поділ майна подружжя та поділ спільного майна подружжя, визнання в порядку поділу спільного майна подружжя за позивачем право власності на 1/2 частину нерухомого майна, а саме: житлового будинку і земельної ділянки, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, третя особа – приватний нотаріус, про визнання договору недійсним та поділ спільного майна подружжя.

Суди встановили, що з жовтня 1999 року до 15 серпня 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі.

У лютому 2007 року дружина придбала земельну ділянку з цільовим призначенням: для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, у тому ж році придбала житловий будинок.

12 серпня 2014 року між сторонами було укладено договір про поділ майна подружжя, відповідно до якого в особисту приватну власність дружини перейшли житловий будинок та земельна ділянка; чоловіку в особисту приватну власність перейшов транспортний засіб.

У пункті 4.1 договору передбачено, що сторони за власним розсудом, розуміючи значення своїх дій, відповідно до статті 70 СК України відійшли від рівності часток при розподілі майна. Доплата за цим договором здійснюється ОСОБА_2 в розмірі 900 000 грн протягом двох років ОСОБА_1 з дати укладення цього договору.

Договір про поділ майна подружжя посвідчений приватним нотаріусом.

Рішенням районного суду в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.

Постановою апеляційного суду рішення районного суду скасовано, ухвалено у справі нове судове рішення, первісний позов задоволено частково. Розірвано договір про поділ майна подружжя, іншу частину вимог первісного позову залишено без задоволення. Зустрічний позов про визнання земельної ділянки спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності залишено без задоволення.

Обґрунтовуючи своє рішення, апеляційний суд вказав на те, що взяті на себе зобов’язання за вказаним правочином, зокрема щодо виконання пункту 4.1 правочину, дружина не виконала, що визнано нею в судовому засіданні під час апеляційного перегляду справи. Разом із тим відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Позивачем за первісним позовом обґрунтовано заявлено вимоги щодо розірвання спірного договору щодо поділу майна, оскільки за цим правочином чоловік так і не отримав відповідну доплату у визначений сторонами строк, що, на переконання апеляційного суду, є істотним порушенням правочину.

Апеляційний суд зазначив, що у грудні 2016 року житловий будинок та земельна ділянка були відчужені дружиною на підставі договорів купівлі-продажу. Зазначені правочини в розумінні статті 204 ЦК України є правомірними, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом та вони не визнані судом недійсними. Тому позовні вимоги за первісним позовом щодо визнання права власності в порядку розподілу спільного майна подружжя за чоловіком не підлягають задоволенню, оскільки в такому разі будуть порушені права покупця, якого не залучено до розгляду справи та не заявлено відповідних вимог.

Касаційний цивільний суд прийняв постанову, в якій зазначив таке.

Дружина та чоловік мають право на укладення між собою усіх договорів, які не заборонені законом, як щодо майна, що є їхньою особистою приватною власністю, так і щодо майна, яке є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя (частина перша статті 64 СК України).

Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений (частина друга статті 69 СК України).

Аналіз статті 8 СК України та частини першої статті 9 ЦК України дозволяє зробити висновок, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина друга статті 651 ЦК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що у СК України не визначено підстав розірвання договору про поділ майна подружжя, тому не виключається розірвання такого договору внаслідок істотного порушення, чи в інших випадках, встановлених договором або законом.

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, а й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Апеляційний суд встановив, що на підставі договору про поділ майна дружина набула у приватну власність житловий будинок та земельну ділянку, а чоловік не отримав доплату в розмірі 900 000 грн у визначений сторонами строк, що є істотним порушенням договору.

За таких обставин апеляційний суд обґрунтовано задовольнив позовну вимогу ОСОБА_1 про розірвання договору про поділ майна подружжя від 12 серпня 2014 року.

Постановою Верховного Суду від 07 квітня 2020 року постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2019 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору про поділ майна подружжя від 12 серпня 2014 року, який посвідчений приватним нотаріусом залишено без змін.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 369/9613/16-ц та постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-75цс13

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Це також цікаво