Preloader

Водії, які здійснюють перевезення на маршруті протяжністю понад 50 км, зобов’язані мати при собі діючий та повірений тахограф

У разі, якщо транспортний засіб не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія…

Фабула справи: Приватне акціонерне товариство позивалось до Державної служби України з безпеки на транспорті з приводу незаконності та необґрунтованості постанов відповідача про накладення адміністративно-господарського штрафу. При цьому позивач вказував, що в жодному випадку не можна застосовувати до позивача штрафні санкції за відсутність на момент перевірки у водіїв індивідуальної контрольної книжки водія, оскільки така є виключно робочим документом для обліку робочого часу та часу відпочинку водія, яка не входить до переліку реєстраційних, дозвільних та маршрутних документів водія автотранспортного підприємства. За твердженням позивача, у випадку, що став предметом розгляду справи, перевірені уповноваженими особами відповідача автобуси ПАТ, використовувались виключно на міських та приміських автобусних маршрутах міста протяжністю до 50 км,що виключає обов`язок облаштування діючого та повіреного тахографа, чи ведення індивідуальної контрольної книжки водія.

Постановою окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено. Постановою апеляційного адміністративного суду постанову окружного адміністративного суду скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ПАТ залишено без задоволення, з чим погодився і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.

Правова позиція Верховного Суду: За висновком ВС/КАС водії, які здійснюють перевезення на маршруті протяжністю понад 50 км, зобов’язані мати при собі діючий та повірений тахограф. У разі, якщо транспортний засіб не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Таким чином оскільки відповідачем в ході перевірки був встановлений факт здійснення водієм перевезень на ТЗ, який належить позивачу, без оформлення індивідуальної контрольної книжки водія, то оскаржувані постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт є правомірними та не підлягають скасуванню.

 

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 березня 2020 року

Київ

справа №823/1199/17

адміністративне провадження №К/9901/2300/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача – Калашнікової О.В.,

суддів: Білак М.В., Єресько Л.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 823/1199/17

за позовом публічного акціонерного товариства «Черкасиавтотранс» до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов,

за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Черкасиавтотранс» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року (колегія суддів у складі головуючого судді – Беспалова О.О., суддів: Губської О.А., Сорочка Є.О.)

 

І РУХ СПРАВИ

 

1. ПАТ «Черкасиавтотранс» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов від 11.07.2017 р. СА № 0220444 про накладення адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700, 00 грн. та від 18.07.2017 р. СА № 0220484 про накладення адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700, 00 грн.

2. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено. Скасовано постанови від 11.07.2017 р. СА № 0220444 про накладення адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700, 00 грн. та від 18.07.2017 р. СА № 0220484 про накладення адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700, 00 грн.

3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Черкасиавтотранс» залишено без задоволення.

4. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ПАТ «Черкасиавтотранс» звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

5. Ухвалою Верховного Суду від 12.02.2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Черкасиавтотранс» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Черкасиавтотранс» до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов.

6. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції – без змін.

 

II ОБСТАВИНИ СПРАВИ

 

7. 30.05.2017 о 10 год. 35 хв. посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Черкаській області на автодорозі за адресою: м. Черкаси, вул. Ложешнікова, 52 зупинено автобус маршруту № 120 «Черкаси – Єлизаветівка», марки ЛАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Зазначений транспортний засіб, згідно свідоцтва про державну реєстрацію належить ПАТ «Черкасиавтотранс».

8. За результатами перевірки складено акт СА № 0221315 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 30.05.2017 р., в якому встановлено: надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: без оформлення індивідуальної контрольної книжки водія.

9. 11.07.2017 р. начальником управління Укртрансбезпеки у Черкаській області Завгородським В. І. винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу СА № 0220444, згідно якої за порушення вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» постановлено стягнути з ПАТ «Черкасиавтотранс» адміністративно-господарський штраф в сумі 1700, 00 грн.

10. 07.06.2017 р. о 10 год. 40 хв. посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Черкаській області на автодорозі за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 166 зупинено автобус маршруту № 26 «Новий автовокзал – Обласна лікарня», марки ПАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Зазначений транспортний засіб згідно свідоцтва про державну реєстрацію належить ПАТ «Черкасиавтотранс».

11. За результатами перевірки складено акт СА № 0221393 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 07.06.2017 р., в якому встановлено: надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: без оформлення індивідуальної контрольної книжки водія.

12. 18.07.2017 р. начальником управління Укртрансбезпеки у Черкаській області Завгородським В. І. винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу СА № 0220484, згідно якої за порушення вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» постановлено стягнути з ПАТ «Черкасиавтотранс» адміністративно-господарський штраф в сумі 1700, 00 грн.

 

ІIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

 

13. Суд першої інстанції, розглядаючи справу по суті, прийшов до висновку, що індивідуальну картку водія повинні мати водії, транспортний засіб яких не обладнаний тахографом. А оскільки обладнання тахографом передбачено виключно для маршрутів протяжністю понад 50 км, то в п. 6.3 є правозастосовуваним лише для маршрутів протяжністю понад 50 км.

14. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції дійшов висновку, що ведення тахографу передбачене для деяких категорій транспорту, в тому числі таких, протяжність маршруту яких становить понад 50 км.

 

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

 

15. У касаційній скарзі касатор вказав, що оскаржувані постанови складені з грубими порушеннями установленої процедури здійснення заходу державного нагляду, передбаченої Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

16. Касатор вказав, що в жодному випадку не можна застосовувати у наведених обставинах до позивача штрафні санкції за відсутність на момент перевірки у водіїв індивідуальної контрольної книжки водія, оскільки така є виключно робочим документом для обліку робочого часу та часу відпочинку водія, яка не входить до переліку реєстраційних, дозвільних та маршрутних документів водія автотранспортного підприємства. В даному випадку автобуси ПАТ “Черкасиавтотранс”, які були перевірені уповноваженими особами відповідача використовуються виключно на міських та приміських автобусних маршрутах міста Черкаси № 26 та № 120 протяжністю до 50 км, що виключає обов`язок облаштування діючого та повіреного тахографа, чи ведення індивідуальної контрольної книжки водія.

 

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

 

17. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

18. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

19. Відповідно до ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. № 2344-III (далі – Закон № 2344) автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень: для водія автобуса – посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

20. Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі – суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, регулювалася Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 р. (далі – Порядок № 1567).

21. Відповідно до п. 3 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі – органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи – управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

22. Згідно п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 р. №592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» правонаступником майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті, що ліквідується, є Державна служба з безпеки на транспорті.

23. Пунктом 4 Порядку № 1567 визначено, що державний контроль на автомобільному транспорті (далі – державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі – посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

24. Згідно з п. 13 Порядку № 1567 графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується наказом Укртрансінспекції або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Щотижневий графік складається з урахуванням проведення рейдових перевірок не частіше ніж один раз на квартал.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (п.14 Порядку № 1567).

25. Згідно з абз. 2 п. 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки суб`єкта господарювання перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

26. Відповідно до п. 16 Порядку № 1567 рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи. Під час проведення такої перевірки можливе застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис «Укртрансінспекція», та використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями Європейської угоди, здійснення габаритно-вагового контролю.

27. Рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення (п. 17 Порядку № 1567).

28. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.05.2017 та 07.06.2017 уповноваженими особами відповідача були проведені рейдові перевірки транспортних засобів ЛАЗ, н.з. НОМЕР_1 та ПАЗ, н.з. НОМЕР_2 , що належать ПАТ “Черкасиавтотранс”.

29. В матеріалах адміністративної справи наявні належним чином засвідчені:

– наказ Укртрансбезпеки від 26.05.2017 № 524 “Про затвердження щотижневого графіку проведення рейдових перевірок”, яким затверджено графік проведення рейдових перевірок територіальними органами Укртрансбезпеки у період з 29.05.2017 по 04.06.2017;

– направлення на перевірку № 029012 від 29.05.2017, видане головному спеціалісту Медусі І.В., головному спеціалісту Атамасю О.А. для проведення з 29.05.2017 по 04.06.2017 рейдової перевірки дотримання вимог Закону України “Про автомобільний транспорт”, КУпАП, в м. Черкаси, радіус 10 км. З центром АС-2;

– наказ Укртрансбезпеки від 02.06.2017 № 549 “Про затвердження щотижневого графіку проведення рейдових перевірок”, яким затверджено графік проведення рейдових перевірок територіальними органами Укртрансбезпеки у період з 05.06.2017 по 11.06.2017;

– направлення на перевірку № 029045 від 06.06.2017, видане головному спеціалісту Медусі І.В., головному спеціалісту Атамасю О.А. для проведення з 05.06.2017 по 11.06.2017 рейдової перевірки дотримання вимог Закону України “Про автомобільний транспорт”, КУпАП, в м. Черкаси, радіус 10 км з центром АС-1, та 10 км. з центром АС-3.

30. За наслідками здійснення планових заходів складено акти проведення рейдових перевірок додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом від 30.05.2017 СА № 0221315 та від 07.06.2017 СА № 0221393.

31. Аналізуючи зазначені вище документи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відсутність зі сторони службових осіб управління Укртрансбезпеки у Черкаській області порушень Порядку №1567 під час проведення рейдових перевірок позивача, які були проведені 30.05.2017 та 07.06.2017.

32. При цьому, суди правильно зазначили про безпідставність посилань позивача на порушення відповідачем вимог Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, оскільки зазначений Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності при здійсненні планових та позапланових заходів.

Рейдова перевірка передбачає перевірку не конкретного автоперевізника, а проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту із зупиненням транспортного засобу, чи без зупинення.

Судами встановлено, що згідно вищезгаданих наказів Укртрансбезпеки та направлень на перевірку посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Черкаській області проведено рейдові перевірки транспортних засобів перевізників на визначених ділянках автодороги, що також спростовує доводи позивача відносно порушення процедури проведення перевірок.

33. Стосовно решти доводів касатора про порушення відповідачем процедури проведення спірної перевірки, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що такі доводи ґрунтуються здебільшого на переоцінці доказів та встановлених по справі матеріалів, що, в силу вимог статті 341 КАС України, не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

34. В частині доводів позивача про неправильне тлумачення судом апеляційної інстанції норм пунктів 6.1, 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 р. № 340, колегія суддів зазначає наступне.

35. У відповідності до п. 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 р. № 340 (далі – Положення), автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

36. Згідно п. 6.3 Положення водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

37. У відповідності до ст. 18 Закону № 2344 з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

– організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

– здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

– забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

– здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

38. В розумінні вказаної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин.

39. Згідно з визначенням Положення тахограф – контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ.

Іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування.

Чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена.

40. У відповідності до п. «а» ч. 1 ст. 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікованої Україною у 2008 році) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями.

41. Згідно ч. 3 ст. 10 даної Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

42. Приписи п. «а» ч. 1 ст. 10 вказаної Конвенції, на думку колегії суддів, є універсальними для будь – якого транспортного засобу, на якому використовується наймана праця водія.

43. В той же час, ведення тахографу передбачене для деяких категорій транспорту, в тому числі таких, протяжність маршруту яких становить понад 50 км.

44. Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що водії, які здійснюють перевезення на маршруті протяжністю понад 50 км, зобов`язані мати при собі діючий та повірений тахограф. У разі, якщо ТЗ не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.

45. Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції, що оскільки відповідачем в ході перевірки встановлено факт здійснення водієм перевезень на ТЗ, який належить позивачу, без оформлення індивідуальної контрольної книжки водія, то оскаржувані постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт є правомірними та не підлягають скасуванню.

46. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

47. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

48. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

49. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,-

 

п о с т а н о в и в :

 

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Черкасиавтотранс» – залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року по справі 823/1199/17 – залишити без змін.

 

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

О.В. Калашнікова

М.В. Білак

Л.О. Єресько ,

Судді Верховного Суду

reyestr.court.gov.ua/Review/88305308

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Це також цікаво